відчуваю себе не дуже добре після сказаних мною огидних, грубих, не приємних, болючих слів.
це не схоже на мене.
занадто була захоплена злістю і мені хотілось, щоб С. відчував себе так само як і я, щоб йому було боляче, неприємно, щоб мої слова не раз згадував і це засіло в його голові на довго!
на цьому етапі я не готова була сказати :" а знаєш, давай забудемо те що було, надіюсь це тобі було уроком, уроком на все життя.
я не готова була сказати: "я пробачаю тебе"
на це потрібен час.
адже після довгоочікуваного пробач ми будемо спілкуватись. можливо не так як раніше.
спочатку це будуть банальні розмови ні про що. потім довгі розмови з екскурсом в минуле, те що було і могло бути. а далі… а далі що?
а далі те саме що і попередні рази.
__________________________
не хочу розчаровуватись в людях які мені близькі, або були близькими, це занадто складно, морально…
можливо, мама права!" важко пересилити себе, свої страхи, і прийти ось так знаючи, що бажаного пробач можна не почути, на це потрібна сміливість і прив'язаність "

як би легко не було впоратись з емоціями, але це зачепило мене.